Finepsyhology

Цей напрям було репрезентовано видатними вченими, які насамперед провадили дослідження з психології творчості. Великий поштовх тут здійснив І.Франко психологічним і разом з тим естетичним трактатом "/з секретів поетичної творчості" (1899). У Харкові постала широковідома глибиною своїх культурно-гуманістичних спрямувань школа "психології творчості". За першу чверть століття вона видала вісім томів наукових праць. Видання припинилося в 1923 р. як несумісне з державною ідеологією.

Ідеї становлення людської особистості, його джерел та рушійних сил розроблялися С.Л.Рубінштейном та Г.С.Костюком. Більшу частину свого життя С.Л.Рубінштейн перебував в Україні, в Одесі. Універсально освічена людина чималої творчої наснаги, він відстоював особистісну гідність вченого, пов'язував психологічні проблеми з буттєвою долею людини. Великий знавець вітчизняної та світової психології, він насамперед сприяв станов­ленню психології в Україні. Багато його учнів стали відомими науковцями. Рубінштейн, зокрема, висунув неоціненну ідею про логічний осередок по­будови системи психологічних знань. Цей осередок, зрештою, має бути архетипом загальнолюдської культури і визначається як дія-вчинок.

Львівський осередок в історії української психології має своєрідність, що визначається багатосторонніми впливами. Тут у першій половині століття консолідується українська і польська вченість зі своїми спрямуваннями, які в розробці ряду проблем сягали світового рівня. Львівсько-Варшавська філософська школа вплинула й на методологію психологічних досліджень. Тут слід згадати імена Ю.Охоровича та С.Балея. Останній у 20-х роках видав "Психологію" українською мовою. В післявоєнний період тут плідно працювали Я.І.Цурковський, М.К.Годили та ін.

В останнє десятиліття пожвавилася розробка засадничих питань методо­логічних проблем психології. О.В.Кирччук пропонує концепцію систем-носуб'єктивного підходу до об'єкта психолого-педагогічних досліджень, убачаючи в цьому альтернативу безсуб'єктивності підходу, що позбавляє людину права на вільний вибір життєвого шляху, індивідуальне самовира­ження, саморозвиток, творчість. Психологія має сприяти формуванню життєво активної, гуманістично спрямованої особистості, яка у своїй життєдіяльності керується національними та вселюдськими культурними цінностями.

Українські психологи в XX столітті прагнули розробляти свій гу­маністичний напрям. Формальні постановки питання про долю цього на­пряму (іманентність саморозвитку, самостворення і т. ін.) приводили до не­хтування змістовою, ціннісною стороною психічного життя людини, а це позбавляло гуманізм його серцевини. Саморозвиток і самоствердження мо­жуть бути спрямовані й до зла, погорди, вседозволеності. Свобода людини має поєднуватися з усвідомленням її залежності від вищого існування.

Признаки негативной аффективности
Болезненное бесчувствие (anaesthesia psychica dolorosa) — мучительное чувство утраты эмоций, невозможности воспринимать природу, испытывать любовь, ненависть, сострадание, гнев. Депрессивная девитализация — чувство ослабления или исчезновения влечения к жизни, инстинкта самосохранения, соматочувственных влечений (сна, аппетита, либид ...

Кодекс этики.
Супервизия представляет собой деятельность, не имеющую целью извлечение выгоды. Ее основные ценности – это ответственность, беспристрастность и уважение. Супервизоры должны в равной степени заботиться об этичности своей работы независимо от того, является ли их работа оплачиваемой и независимо от того, какой вид супервизии они использую ...

Структура беседы
Несмотря на очевидное многообразие типов беседы, все они имеют ряд постоянных структурных блоков, последовательное движение по которым обеспечивает беседе полную целостность. Вводная часть беседы играет очень важную роль в композиции. Именно здесь необходимо заинтересовать собеседника, привлечь его к сотрудничеству, т, е. «настроить ег ...