Культурно-гуманістична психологія в Україні
Цей напрям було репрезентовано видатними вченими, які насамперед провадили дослідження з психології творчості. Великий поштовх тут здійснив І.Франко психологічним і разом з тим естетичним трактатом "/з секретів поетичної творчості" (1899). У Харкові постала широковідома глибиною своїх культурно-гуманістичних спрямувань школа "психології творчості". За першу чверть століття вона видала вісім томів наукових праць. Видання припинилося в 1923 р. як несумісне з державною ідеологією.
Ідеї становлення людської особистості, його джерел та рушійних сил розроблялися С.Л.Рубінштейном та Г.С.Костюком. Більшу частину свого життя С.Л.Рубінштейн перебував в Україні, в Одесі. Універсально освічена людина чималої творчої наснаги, він відстоював особистісну гідність вченого, пов'язував психологічні проблеми з буттєвою долею людини. Великий знавець вітчизняної та світової психології, він насамперед сприяв становленню психології в Україні. Багато його учнів стали відомими науковцями. Рубінштейн, зокрема, висунув неоціненну ідею про логічний осередок побудови системи психологічних знань. Цей осередок, зрештою, має бути архетипом загальнолюдської культури і визначається як дія-вчинок.
Львівський осередок в історії української психології має своєрідність, що визначається багатосторонніми впливами. Тут у першій половині століття консолідується українська і польська вченість зі своїми спрямуваннями, які в розробці ряду проблем сягали світового рівня. Львівсько-Варшавська філософська школа вплинула й на методологію психологічних досліджень. Тут слід згадати імена Ю.Охоровича та С.Балея. Останній у 20-х роках видав "Психологію" українською мовою. В післявоєнний період тут плідно працювали Я.І.Цурковський, М.К.Годили та ін.
В останнє десятиліття пожвавилася розробка засадничих питань методологічних проблем психології. О.В.Кирччук пропонує концепцію систем-носуб'єктивного підходу до об'єкта психолого-педагогічних досліджень, убачаючи в цьому альтернативу безсуб'єктивності підходу, що позбавляє людину права на вільний вибір життєвого шляху, індивідуальне самовираження, саморозвиток, творчість. Психологія має сприяти формуванню життєво активної, гуманістично спрямованої особистості, яка у своїй життєдіяльності керується національними та вселюдськими культурними цінностями.
Українські психологи в XX столітті прагнули розробляти свій гуманістичний напрям. Формальні постановки питання про долю цього напряму (іманентність саморозвитку, самостворення і т. ін.) приводили до нехтування змістовою, ціннісною стороною психічного життя людини, а це позбавляло гуманізм його серцевини. Саморозвиток і самоствердження можуть бути спрямовані й до зла, погорди, вседозволеності. Свобода людини має поєднуватися з усвідомленням її залежності від вищого існування.
Семья и ее основные характеристики
Семья является важнейшим источником социального и экономического развития общества, она производит самое главное общественное богатство – человека. Самой важной функцией семьи является воспитание детей, семейное воспитание превышает по своей эмоциональности любое другое воспитание, т. к. его «проводником» является родительская любовь к ...
Особенности восприятия образа города студентами-туристами
На сегодняшний день город не изучается как глобальное целостное образование, а изучаются только частные его аспекты, например: организация рекламы на улице, создание памятников и мест отдыха. Часто архитекторами не учитывается фактор целостности среды, и формирование пространства города идёт исходя из прагматических целей и идей целесоо ...
Группы отклонений
Социальные отклонения - это нарушение социальных норм, которые характеризуются определенной массовостью, устойчивостью и распространенностью.
Отклонения от нормы условно разделятся на четыре группы: физические, психические, педагогические и социальные.
Физические отклонения от нормы, прежде всего, связаны со здоровьем человека и опред ...