Культурно-гуманістична психологія в Україні
Цей напрям було репрезентовано видатними вченими, які насамперед провадили дослідження з психології творчості. Великий поштовх тут здійснив І.Франко психологічним і разом з тим естетичним трактатом "/з секретів поетичної творчості" (1899). У Харкові постала широковідома глибиною своїх культурно-гуманістичних спрямувань школа "психології творчості". За першу чверть століття вона видала вісім томів наукових праць. Видання припинилося в 1923 р. як несумісне з державною ідеологією.
Ідеї становлення людської особистості, його джерел та рушійних сил розроблялися С.Л.Рубінштейном та Г.С.Костюком. Більшу частину свого життя С.Л.Рубінштейн перебував в Україні, в Одесі. Універсально освічена людина чималої творчої наснаги, він відстоював особистісну гідність вченого, пов'язував психологічні проблеми з буттєвою долею людини. Великий знавець вітчизняної та світової психології, він насамперед сприяв становленню психології в Україні. Багато його учнів стали відомими науковцями. Рубінштейн, зокрема, висунув неоціненну ідею про логічний осередок побудови системи психологічних знань. Цей осередок, зрештою, має бути архетипом загальнолюдської культури і визначається як дія-вчинок.
Львівський осередок в історії української психології має своєрідність, що визначається багатосторонніми впливами. Тут у першій половині століття консолідується українська і польська вченість зі своїми спрямуваннями, які в розробці ряду проблем сягали світового рівня. Львівсько-Варшавська філософська школа вплинула й на методологію психологічних досліджень. Тут слід згадати імена Ю.Охоровича та С.Балея. Останній у 20-х роках видав "Психологію" українською мовою. В післявоєнний період тут плідно працювали Я.І.Цурковський, М.К.Годили та ін.
В останнє десятиліття пожвавилася розробка засадничих питань методологічних проблем психології. О.В.Кирччук пропонує концепцію систем-носуб'єктивного підходу до об'єкта психолого-педагогічних досліджень, убачаючи в цьому альтернативу безсуб'єктивності підходу, що позбавляє людину права на вільний вибір життєвого шляху, індивідуальне самовираження, саморозвиток, творчість. Психологія має сприяти формуванню життєво активної, гуманістично спрямованої особистості, яка у своїй життєдіяльності керується національними та вселюдськими культурними цінностями.
Українські психологи в XX столітті прагнули розробляти свій гуманістичний напрям. Формальні постановки питання про долю цього напряму (іманентність саморозвитку, самостворення і т. ін.) приводили до нехтування змістовою, ціннісною стороною психічного життя людини, а це позбавляло гуманізм його серцевини. Саморозвиток і самоствердження можуть бути спрямовані й до зла, погорди, вседозволеності. Свобода людини має поєднуватися з усвідомленням її залежності від вищого існування.
Компромиссная форма ведения дискуссии
Сочетает элементы программированности с отступлением в сторону свободной стратегии. Некоторые проблемы и задачи могут быть заданы ведущим, другие возникают непреднамеренно в ходе групповой работы и выдвигаются самими участниками.Основные фазы процедуры дискуссии:
1. фаза ориентировки;2. фаза оценки;3. завершающая фаза.Каждой фазе соотве ...
Ощущение и восприятие
Отправной точкой в изучении восприятия служит выявление взаимосвязи между восприятием и ощущением.
Природа рецепторных аппаратов у различных видов животных весьма различна и позволяет воспринимать звуковые или световые волны более или менее высокой частоты: собака слышит ультразвуки, пчелы воспринимают ультрафиолетовые лучи, некотор ...
Фундаментальные положения теории А. Маслоу
Гуманистическая психология представляет собой альтернативу двум наиболее важным течениям в психологии - психоанализу и бихевиоризму. Своими корнями она уходит в экзистенциальную философию, которая отвергает положение, что человек является продуктом либо наследственных (генетических) факторов, либо влияния окружающей следы (особенно ранн ...