Finepsyhology

Цей напрям було репрезентовано видатними вченими, які насамперед провадили дослідження з психології творчості. Великий поштовх тут здійснив І.Франко психологічним і разом з тим естетичним трактатом "/з секретів поетичної творчості" (1899). У Харкові постала широковідома глибиною своїх культурно-гуманістичних спрямувань школа "психології творчості". За першу чверть століття вона видала вісім томів наукових праць. Видання припинилося в 1923 р. як несумісне з державною ідеологією.

Ідеї становлення людської особистості, його джерел та рушійних сил розроблялися С.Л.Рубінштейном та Г.С.Костюком. Більшу частину свого життя С.Л.Рубінштейн перебував в Україні, в Одесі. Універсально освічена людина чималої творчої наснаги, він відстоював особистісну гідність вченого, пов'язував психологічні проблеми з буттєвою долею людини. Великий знавець вітчизняної та світової психології, він насамперед сприяв станов­ленню психології в Україні. Багато його учнів стали відомими науковцями. Рубінштейн, зокрема, висунув неоціненну ідею про логічний осередок по­будови системи психологічних знань. Цей осередок, зрештою, має бути архетипом загальнолюдської культури і визначається як дія-вчинок.

Львівський осередок в історії української психології має своєрідність, що визначається багатосторонніми впливами. Тут у першій половині століття консолідується українська і польська вченість зі своїми спрямуваннями, які в розробці ряду проблем сягали світового рівня. Львівсько-Варшавська філософська школа вплинула й на методологію психологічних досліджень. Тут слід згадати імена Ю.Охоровича та С.Балея. Останній у 20-х роках видав "Психологію" українською мовою. В післявоєнний період тут плідно працювали Я.І.Цурковський, М.К.Годили та ін.

В останнє десятиліття пожвавилася розробка засадничих питань методо­логічних проблем психології. О.В.Кирччук пропонує концепцію систем-носуб'єктивного підходу до об'єкта психолого-педагогічних досліджень, убачаючи в цьому альтернативу безсуб'єктивності підходу, що позбавляє людину права на вільний вибір життєвого шляху, індивідуальне самовира­ження, саморозвиток, творчість. Психологія має сприяти формуванню життєво активної, гуманістично спрямованої особистості, яка у своїй життєдіяльності керується національними та вселюдськими культурними цінностями.

Українські психологи в XX столітті прагнули розробляти свій гу­маністичний напрям. Формальні постановки питання про долю цього на­пряму (іманентність саморозвитку, самостворення і т. ін.) приводили до не­хтування змістовою, ціннісною стороною психічного життя людини, а це позбавляло гуманізм його серцевини. Саморозвиток і самоствердження мо­жуть бути спрямовані й до зла, погорди, вседозволеності. Свобода людини має поєднуватися з усвідомленням її залежності від вищого існування.

Общее понятие рефлексии.
В научной литературе существует множество точек зрения на проблему рефлексии. В современных энциклопедиях рефлексия определяется как "форма теоретической деятельности общественно-развитого человека, направленная на осмысление всех своих собственных действий и их законов; деятельность самопознания, раскрывающая специфику духовного ...

Особенности речевого поведения и структуры характера у инвалидов
В исследованиях инвалидов по зрению показана значительная роль речи в их жизни. В работах предшественников основной акцент делался на значении речи для восприятия незрячими окружающего мира. Отражение в речевой продукции лиц, лишившихся зрения, процессов совладания с этой психотравмирующей ситуацией не изучалось. Не обнаружено также исс ...

Компоненты личности
Личность, по Юнгу, – чрезвычайно сложная структура. Сложность не только в том, что в нее входит огромное количество компонентов, но и в том, что отношения между ними очень запутаны. Ни у одного другого теоретика личности нет столь сложного описания структуры личности. Личность (душа, психика, «психологическая личность») состоит из неск ...