Finepsyhology

Типологія особистості показує лише єдину можливість вияву всезагаль­ного. Особистість є особливе, що прагне до всезагального, але знаходить у ньому свій кінець. Лише творча особистість поєднує всезагальне та індивідуальне і тому стає оригінальною.

Більшість цих методів можуть бути адаптовані до роботи в ряді галузей. Гуманістичні практики оперують з особистісним зростанням засобами по­рад, психотерапії, холістичного здоров'я, навчання, соціальної роботи, організаціональної теорії та консультування, менеджментового тренінгу, за­гального розвитку, групової самодопомоги (self-help groups), креативного тренінгу і соціального дослідження (Rowan, 1976).

Нарешті, гуманістичні психологи стверджують, що увага до власних станів і мотивів робить можливим уникнення самоомани і полегшує відкриття реальної самості. Це — своєрідний девіз гуманістичної психо­логії в її теоретичному та прикладному вираженні.

Вступ: актуалізація проблеми. Якщо поставити запитання "Що є найбільш цікавим на Землі?", більшість людей, мабуть, відповість·. '"Я. моя власна самість". Різноманітні спрямування психологічної науки (в тому числі гуманістична психологія) також пропонують свої відповіді на це запи­тання.

Любов і альтруїзм. Дослідники розрізняють істинну і пато­логічну любов. Істинна любов — це насамперед піклування про добробут іншої особи. Патологічна любов експлуатує іншу особу виходячи зі своїх жадань. Тут виступає антироджерсівське настановлення. Адже Роджерс центрує почуття на іншій особі.

Вважається, що до середини XX століття психологи докладали дуже ма­ло зусиль для вивчення проблеми смерті. В 1957 р. Кулі і Андерштейн зробили підсумок емпіричних досліджень у вигляді двох сентенцій: "Нормальні люди показують малу усвідомленість щодо смерті. Діти, старі люди і ті, хто перебуває у психопатологічних або соціальне маргінальних станах, виражають більш усвідомлений інтерес до цієї проблеми". Проте вже до 1970 р. кількість статей у "Psychological Abstract", присвячених проблемі смерті, збільшується на 250%.

Особисті і цінності та обов'язки. Теорія людської мотивації, заснована на ідеї гомеостазису, не була справедливою стосовно проблеми цінностей. Бюлер запропонував додаткову групу активності, яка більш повно описує фактори свідомості, що включаються в досягнення цілей. Теорія самоактуалізації, запропонована Маслоу, ще більше підкреслює обмеженість біхевіоральних тлумачень поведінки людини, зок­рема її мотивації. Франки установив, що індивід, який переживає ентузіазм та "родзинку" в житті, є тим, хто повністю довірився передусім собі, щоб досягти значних звершень.

Проблема смысла жизни человека по Франклу
Франкл утверждает: а) что человеческий дух есть особая сущность, которая и испытывает потребность в смысле; б) что смыслы в мире существуют объективно, поскольку даны Богом; в) что поэтому за реализацию смыслов человек несет ответственность перед Богом; г) что познание интуитивно, и совесть есть тот орган, который всегда и в любой с ...

История этнопсихологии
Первые крупицы этнопсихологических знаний содержат труды античных авторов – философов и историков: Геродота , Гиппократа , Тацита , Плиния Старшего , Страбона . Так, древнегреческий врач и основатель медицинской географии Гиппократ отмечал влияние окружающей среды на формирование психологических особенностей людей и выдвинул общее полож ...

Общая характеристика воображения
Воображение - это психический процесс создания новых образов, представлений или идей на основе уже имеющихся. Данный процесс выражается в построении образа средств и результата деятельности субъекта; в создании программы поведения при неопределенности проблемной ситуации; в продуцировании образов, не программирующих деятельность, а заме ...